Читаймо українською

Тема в разделе "Украинский язык", создана пользователем Digamma, 18 май 2004.

  1. Digamma

    Digamma New Member

    <center>Читаймо українською</center>

    I. Абетка.

    Український алфавіт складається з 33 літер:
    А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

    В - зазвичай читається як [v] (= рос. в), але після голосної та перед приголосним (VвC), та на кінці слів в читається як напівголосний [w], або звук, середній між [v] та [w] (але на відміну від російської тут не з'являється [f]).
    e.g. варта [v`arta], Іван [iv`an], але вовк [vowk], мав [maw], знав [znaw] (не [vofk] чи [znaf]!).

    Г - передає фарингальний фрикативний звук [h], що відсутній у російській мові та є дзвінким аналогом до х. Росіянам цей звук має бути знайомий за вимовою г у слові ага [aha], та вимовою г у слові бог [boh] у південних діалектах російської.
    e.g. вага [vah`a], гора [hor`a].

    Ґ - [g], дзвінкий аналог к (= рос. г).
    e.g. ґрунт [grunt], ґазда [g`azda].

    Е - [e], відповідає рос. э, проте є трохи переднішим.
    e.g. тема [t`ema] (рос. [тэма]), екзамен [ekz`amen].

    Є - аналог рос. е.
    e.g. єство [jestv`o], плєс [pl'es].

    И - [y], відповідає рос. ы, проте більш передній (направді укр. и є чимось середнім між рос. ы та и, трошки ближчим до ы).
    e.g. три [try] (рос. [тры]), другий [dr`uhyj].

    І - [і] = рос. и.
    e.g. місяць [m`is'ac'], пісня [p`isn'a].

    Ї - передає звукосполучення йі (= рос. йи), проте вимовляється разом, жодної паузи між й та і нема.
    e.g. поїхати [poj`ixaty], Київ [k`yjiw].

    Ч - [ʧ], аналог рос. ч, проте, на відміну від російської, є завжди твердим. Тобто фактично, ч є сполученням тш, що вимовляється як один звук.
    e.g. чистий [ʧ`ystyj] ([čystyj]), чіткий [ʧitk`yj] ([čitkyj]), чужий [ʧuʒ`yj] ([čužyj]).

    Щ - передає звукосполучення шч (ш і ч певною мірою пом'якшені, проте не м'які).
    e.g. що [ʃʧo] ([ščo], не [š'o]!), щастя [ʃʧ`ast'a] ([ščast'a]).

    ДЗ - [ʣ] подекуди передає сполучення букв д і з; проте, найчастіше передає африкату дз (росіянам цей звук може бути знайомий за грузинськими прізвищами Георгадзе, Каладзе і т.ін.).
    e.g. дзвоник [ʣv`onyk], дзиґа [ʣ`yga], але підзабути [pidzab`uty].

    ДЖ - [ʤ] деінде передає сполучення букв д і ж; проте, найчастіше передає африкату дж (росіянам цей звук може бути знайомий за такими грузинськими словами, як Аджария і т.ін.).
    e.g. бджолаʤol`a], джерело [ʤerel`o], але підживити [pidʒyv`yty].

    В українському алфавіті немає твердого знаку - його функції виконує апостроф: '. (апостроф не входить до алфавіту)
    e.g. м'який [mjak`yj], п'явка [pj`awka].


    II. Деякі особливості вимови.

    1. Голосні.
    а) Голосні а, о, і, у в ненаголошеній позиції, на відміну від російської мови, звучать чітко й виразно, не змінюючи своєї якості.
    e.g. голова [holov`a] (не [hьlav`a]!).
    б) Ненаголошений е наближається до и і навпаки (проте, не втрачає своєї якості остаточно).
    e.g. шити [ʃ`ytъ] ([šytъ]).

    2. Приголосні.
    Найважливішою рисою української мови є те, шо на кінці слова приголосні не стають глухими, та зберігають свою дзвінкість.
    e.g. ніж [niʒ] ([niž]), хід [xid].

    3. Деякі особливості вимови дієслів.
    а) Закінчення -ться читається як -цця [cc'a].
    e.g. сміється [smij`ecc'a].
    б) Закінчення -шся вимовляється як -сся [ss'a].
    e.g. посміхаєшся [posmih`ajess'a].
    в) Нагадаємо, що закінчення читається як напівголосний [w].
    e.g. знав [znaw].


    Приклад:
    __________________________________________________________

    Я щойно почав вивчати українську мову. Займаюсь я не більше години, проте вже знаю як вимовляються українські звуки та вмію читати. Сподіваюся поступово ґрунтовно вивчити мову.

    [йа шч́ойно поч́аw выwч́аты украй́ин'с'ку м́ову // займайус' йа нэ б'́ил'шэ hод́ыны / прот́э вжэ знайу йак вымовл́айуцц'а украй́ин'с'ки зв́укы та вм́ийу чыт́аты // сподив́айус'а поступ́ово грунт́оwно в́ывчыты мову //]

    [ja šč`ojno poč`aw vywčaty ukraj`in's'ku m`ovu // zajm`ajus' ja ne b`il'še hod`yny / prot`e vže zn`aju jak vymovl'`ajucc'a ukraj`in's'ki zv`uky ta vm'`iju čyt`aty // spodiv`ajus'a postup`ovo grunt`owno v`ywčyty m`ovu //]
    __________________________________________________________


    Далі буде...

    ___________________________
    З повагою, F.

    P.S. Щиро дякую панові Андрусяку за слушні коментарі та доповнення!
     
  2. Загрузка...


  3. Евгений

    Евгений New Member

    Уважаемый Дигамма,

    1) либо Вы не до конца рассказали, когда В читается как [w], либо у Вас в транскрипции есть некоторые оплошности:
    Кстати, непонятно, как читать начальное В в словах типа вже, вмiю: с одной стороны, оно перед согласным, а с другой - не после гласного;

    2) вопрос общетеоретического плана: если украинское Г - фарингальный фрикативный, тогда это не есть звонкий аналог Х, поскольку последнее - звук заднеязычный, а не фарингальный.

    А так - большое спасибо! :)
     
  4. RawonaM

    RawonaM New Member

    Мы это уже в какой-то теме обсуждали... 8) Что такое фарингальный спирант, это загадка природы :lol:
     
  5. Digamma

    Digamma New Member

    Так, перепрошую та дякую! Це - моя помилка (поправився). Ще раз дякую!!

    [v]. [w] виникає саме у позиції VвC.

    Так, згоден - фраза не досить коректна. Я перепрошую! Укр. г задніший за х. Проте, якщо казати про слух, то він дійсно фарингальний, хоча буває (чи то мені здавалось/здається?) й велярний. Власне, я не спеціаліст у лінгвістиці, тож не зможу кваліфіковано прокоментувати чому. Може Андрусяк допоможе? (як питання стане зрозумілим, я відкорегую текст)

    Тут маю лише зауважити, що у свідомості пересічного українця г сприймається як дзвінка пара до х.

    Тобі - аби посперечатися, як завжди. :) Як не віриш - відкривай ЛЕС на стор. 533 та читай.
     
  6. Евгений

    Евгений New Member

    Угу, я тоже помню. Но так русское [х] - вовсе даже не загадка природы, а нормальный заднеязычный задненёбный глухой смычный согласный 8) Хотя я могу, конечно, согласиться с тем, что для украинца г - х составляют корреляцию по глухости/звонкости. Фонологически. (Кстати, Н.С. Трубецкой где-то в "Основах фонологии" пишет, что для фонологической системы языка некоторые артикуляционные различия могут быть несущественны и звуки могут составлять корреляцию, даже различаясь не одним (дифференциальным) признаком, а несколькими. Осознаваться носителем тогда будет только этот дифференциальный признак.)
     
  7. RawonaM

    RawonaM New Member

    Я говорив тiльки про фарингальний.

    Дигамо, я почну ображатися 8) Хто казав, що я не згоден з чимось та хочу посперечатися? Я мав на увазi той факт, що цей термiн, "дзвінкий фарингальний фрикативний", у рiзних лiнгвiстiв позначає рiзнi звуки. Я зараз не маю ЛЕС пiд рукою, але коли матиму, я тобi покажу щось цiкаве. :D

    ПС Виправ помилки, будь ласка.
     
  8. Digamma

    Digamma New Member

    Ну, вибачай! Це я, напевно, не так зрозумів. :_1_08

    То так би й сказав! :)

    Чекаю... :_1_10

    тільки -> лише
    а так - ::applause::
    ну, хіба що можна було б не позначає (designate), а означає (mean)...
     
  9. RawonaM

    RawonaM New Member

    Дякую, а в чому різниця між цими словами?

    Розгорни ЛЕС на сторінці 433, там розповідається про семітські мови. Там сказано, що семітські мови мають два фарингальних звука. Вони є дзвінкий та глухий спіранти.
    Піди сюди: http://islam.r2.ru/zain.htm
    Там є дві червоні кнопки, натисни на другу, та ти почуєш, який звук у семітських мовах називають дзвінким фарингальним спірантом.
    Який звук називають в українській мові цим терміном, ти добре знаєш.

    Отже, хтось з цих лінгвістів помиляється 8)
     
  10. Digamma

    Digamma New Member

    Вони є майже цілковитими синонімами. Проте, частіше вживають лише - така собі мовна мода. :) Проте, бувають випадки, коли вжити слід саме тільки. Саме в тому випадку, я би вжив лише.

    Гм... В тебе яке видання? :)

    Чому? Мені здається, чи у МФА у колонці "фарингальні" є позначки для обох звуків?
     
  11. RawonaM

    RawonaM New Member

    Можливо я помилився сторінкою, подивися "Семітські мови".

    Якщо виникло таке запитання, значить я не дуже добре виразився... Дзвінкий фарингальний спірант по ідеї має позначати один конкретний звук, на цьому й ґрунтується артикуляторна фонетика. Це якесь непорозуміння, що різні лінгвісти посилаються на різні звуки одним терміном. МФА має один символ для кожного звуку, для дзвінкого фарингального спіранта це "ʕ". Позначків може бути сотня (адже не лише МФА існує), це нічого не змінює - дзвінкій фарингальний спірант це один звук.
     
  12. Digamma

    Digamma New Member

    Я ж тому і спитав яке видання. :)

    Стривай-но. Тут я згоден, але у ЛЕС один помічено як верхній фарингальний, а інший - як нижній. Це не з'ясовує ситуації?


    P.S.

    1) "по ідеї має позначати" -> "має позначати" ("по ідеї" - просто нема, та й навіть тоді не по а за: рос. по у сенсі "с пред. на вопрос по ком, по чем? о чем, после чего, потом" (Даль) відповідає укр. за).

    2) позначків -> позначок (позначка - вона)

    3) ґрунтується - ::applause::
     
  13. Digamma

    Digamma New Member

    Увага, додані коментарі щодо вимови в у позиціях VвC та -в.

    І знов дякуємо Андрусяку!
     
  14. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    :oops: менi аж нiяково стало... 8)
     
  15. RawonaM

    RawonaM New Member

    Ти про таблицю Щерби? Не з'ясовує, а заплутує. Я не знаю, що вiн мав на увазi, там багато рiзних знакiв, може бути епiглотальнi.

    А що особливого у цьому словi?
     
  16. andrewsiak

    andrewsiak New Member

     
  17. RawonaM

    RawonaM New Member

    Щиро дякую #-o
     
  18. Digamma

    Digamma New Member

    Та нічого - просто ти не забув про ґ. :)
     
  19. RawonaM

    RawonaM New Member

    Як же я можу забути, якщо я це слово в словнике шукав. 8)
     
  20. sekirin

    sekirin New Member

    Як на мене, форма "в словнике" - кострубата й неоковирна. Я б сам сказав "в словнику" або "у словнику". Пояснити, чому я сказав би саме так, я не можу, отож можете це повідомлення ігнорувати - доки не прийдуть наші знавці граматики.
     
  21. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Ясно, що форми "у словнике" не iснує тому, що тут Равонам пристосував до украïнського слова росiйське закiнчення. Украïнськi закiнчення iменникiв чоловiчого та середнього роду однини у мiсцевому вiдмiнку є "-у" ("-овi") (у словнику (у словниковi), у садку, на снiгу, у Нью-Йорку, на лiжку) або "-i" (у лiсi, на вокзалi, на столi, у вiкнi, у Лондонi, у вiддiленнi). Прослiдковується тенденция ставити "-у" пiсля -к-/-г- основи (хоча: у Петербурзi) та "-i" в iнших випадках. Iснують також цiкавi форми по дiалектах на "-овi" (наприклад моя двоєрідна сестра з Вiнницькоï областi каже не "на стiльцi", а "на стiльцьовi"), але в лiтературнiй мовi закiнчення "-овi" здебiльшого додається до назв iстот (по-русски "одушевленных существительных"): у синовi, на батьковi, тощо.