Двоїна

Тема в разделе "Граматика", создана пользователем andrewsiak, 19 фев 2004.

  1. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Найцікавіша стаття про двоїну в українській мові, про те, як її намагалися знищити разом із кличним відмінком і давноминулим часом.
    http://vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/dvoyina.htm
    І давайте всі разом казати "дві книзі", "обидві руці" і "три слові"! :wink:
     
  2. Digamma

    Digamma New Member

    Стаття дійсно мабуть найкраща з усіх що є у Мережі.

    Від себе можу лише додати, що на Житомирщині й досі вживають двоїну так само як і сторіччя тому. До речі, я перепитав в свого діда щодо вживання руці/руки та ноги/нозі - він саме з Житомирщини. Стосовно його неупередженості можу заприсягтися - він далекий від мовознавства взагалі.

    Отже він сказав, що руці й нозі переважно вживають коли йдеться про одну людину, а руки й ноги - коли про юрбу. Щодо випадку коли людей декілька то вживання множини або двоїни залежить від того що саме мають на увазі - руці/нозі коли йдеться про те, що рук/ніг обмаль, або руки/ноги в усіх інших випадках.
    До речі він і приклади миттєво навів: "Тобі що, руці свербить?", проте "Хто "за" - підійміть руки".

    Тобто живе двоїна у народі, не вмира! (звичайно, не усюди, а може бути навіть вже лише деінде, проте ми зберігаємо дуже давню рису індоєвропейських мов)
     
  3. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Варто було б ще зауважити, які склади Ваш дід наголошує, тобто [ру'ці] чи [руці'], бо це, все ж таки, віддзеркалює розподіл наголосу та часокількості у праслов'янській мові.
     
  4. Digamma

    Digamma New Member

    В обох випадках - перший склад. Власне, саме наголос відрізняє називний відмінок двоїни від давального відмінку однини: твої руці - твоїй руці.

    Проте щодо праслав'янської мови, то я гадаю що висновки робити не можна доти доки не буде результатів досліджень по іншим регіонам що зберегли двоїну - не факт що це є первісний стан двоїни праслав'янської мови.
     
  5. Digamma

    Digamma New Member

    Цікавинка: сьогодні у новинах було декілька слів з приводу 190-ї річниці зі дня народження Тараса Шевченка. Поміж іншим було декілька інтерв'ю з тамтешніми селянами (я про шевченкову батьківщину), де чітко було: "а ось там стояли дві вербі".
     
  6. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Живе, все ж таки двоїна в народі!
    Ти знаєш, на цьому сайті http://vlada.kiev.ua/pravopys , де де є стаття про двоїну, викладено правила сучасної (читай: переглянутої) української граматики. Там, до речі, є й адреса, куди відписувати відгуки. Так от, я написав туди, запитався чи не збираються вони "там наверxу" впровадити, а точніше, відновити, статус двоїни в мові. Мені відповіли, що, по-перше, ті, кому я надіслав еmail, вони не є "наверxу", а по-друге, тим, від кого дійсно залежить впровадження такиx змін - їм це все до одного місця.
    Так що, напевно, доведеться погодитися з такою мовою, що її маємо (принаймні доки керівництво у мін.освіти не зміниt'sja на радикальніше).
     
  7. Digamma

    Digamma New Member

    Я туди зазирав - там не новий правопис, а запропонований (і вже відхилений - принаймні поки що) правопис Німчука. Витоки проблеми у тому, що академічна верхівка (саме ті, що приймають правописи) лишилася сталою ще з радянських часів (чи майже сталою). Тобто доки не "турнуть" звідти деяких "радетелей украинской словесности", дірку від російського бубліка ми матимемо, а не нормальний правопис.

    Щодо власне двоїни, то я би віддав перевагу нормі, яка встановила би подвійне вживання: двоїна або множина. Я гадаю це було б справедливо - нехай собі мовні процеси відбувалися б вільно, без втручання зовні.
     
  8. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Ну напевно так воно й мало б бути, бо мої друзі як почули були "дві яблуці", то хоч вони й зі Львова, але то для них звучало троxи дивно...
     
  9. ou77

    ou77 New Member

    Те посилання вже не працює, пошукав в гуглі знайшов от таку статтю, то та сама и ні?
    http://www.heritage.com.ua/spadshina/istorija/index.php?id=53
     
  10. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Ні, це, начебто інша.
     
  11. Ревета

    Ревета New Member

    У нас досі вживають дві відрі.
     
  12. ou77

    ou77 New Member

    Я подумав, у нас (на Волині) також є "дві відрі", але є і "два відра".
    А де би прочитати ту чудову статтю?, або може хтось тут пояснить вживання двоїні в українській мові?
     
  13. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Нема вже двоїни в літературній мові, а лише по діалектах зберіглася.
    Треба дивитися якусь спец. літературу по подільських та волинських діалектах... А та стаття - не варто шкодувати, бо щодо двоїни вона майже повторюється і в тій статті, що оце є. Там було написано досить таким науково-популярним стилем - без аналізу і фактів...

    У регіоні, відки походить мій тато (Східна Вінниччина, біля молдовського кордону) говрять "дві відрі", "дві кімнаті", але, наприклад "дві яблуці" чи "дві "руці" я не чув.

    У будь-якому випадку ці залишки дуже обмежені і відбивають лише старий називний відмінок двоїни. Інші бо відмінки двоїни зникли геть.
    (Хіба що трапляються форми двоїни за зовнішнім виглядом, але вони сприймаються вже як множина (плечима, грішма, обома - старий давальний/орудний двоїни) або як прислівник (ввіччу (рос. воочию), давньорус. въ очью - "в очах", місцевий двоїни).
     
  14. ou77

    ou77 New Member

    Я тут подумав - то таки аналогія, "дві відрі", закінчення у "відра" стало аналогією до "дві", задумався коли сам сказав "дві ковбасі" замість "дві ковбаси"(не факт що так правильно) ну і важливо, напевно, щоб саме слово "відрі", "ковбсі" і т.п. вживалися взагалі в парадигмі слова.
     
  15. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    не зовсім зрозумів, що мається на увазі під "аналогією до "дві"", але закінчення "і" у двоїні середнього роду було споконвіку:
    дъвѣ вѣдрѣ
     
  16. IamRORY

    IamRORY New Member

    А навіщо впроваджувати те, що для абсолютної більшості вже давно втратило будь-яку актуальність?
     
  17. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    для "абсолютної більшості" слово "канєшно" давно замінило українські "звісно, певно", але це не означає, що слово "канєшно" треба запровадити у літературну мову.
     
  18. IamRORY

    IamRORY New Member

    Ви пишете не про те, про що я запитав. У сучасній українській літературній мові двоїни як значущої категорії немає (на відміну віл слів "звісно" та "певно"). Тож навіщо впроваджувати те, що давно вмерло та нормально заміщується множиною?
     
  19. Wolliger Mensch

    Wolliger Mensch Haariger Affe

    Андрусяче, ви знов про своє. Чому ні, якщо слово розмовне?
     
  20. IamRORY

    IamRORY New Member

    До речі, не таке вже воно й розмовне: суржик не є розмовною українською мовою.