Гласные фонемы украинского (в литературе)

Тема в разделе "Украинский язык", создана пользователем engelseziekte, 12 мар 2015.

  1. engelseziekte

    engelseziekte New Member

    Существуют ли авторы, рассматривающие /і/ и /и/ как одну фонему? Как они это обосновывают? Также интересует аргументация их оппонентов.
     
  2. Загрузка...

    Похожие темыФорумДата
    Гласные ударные и безударные это разные фонемы?Фонетика1 июл 2009
    Перенесено: Гласные в ПИЕИндоевропейские языки28 июл 2015
    Гласные в ПИЕБеседы о языках и о лингвистике1 июл 2015
    Переднеязычные гласные в кириллицеВопросы письменности1 июн 2015
    Прапермские гласныеФинно-угорские языки25 мар 2015

  3. Sirko

    Sirko New Member

    Я вже тут десь наводив Ябура/Плїшкову в Сучаснім русиньскім списовнім языку, с.15-16. Це, звісно, за умови, що русинська є українською, а Ябур і Плїшкова є автори. :)
     
  4. engelseziekte

    engelseziekte New Member

    Здається, в тому виданні це дійсно непорозуміння. Їхня колега нещодавно писала про русинську фонологічну систему, розділяючи /і/ й /и/.
    (J. Dudášová-Kriššáková. Fonologický systém spisovnej rusínčiny z typologického hľadiska v širšom slovanskom kontexte, Русин 4/2014, с. 11)
     
  5. Python

    Python Aluarium agent

    У Котляревського літера И позначає як И на місці історичного И (іже), так і І<О,Е. Хоча його правопис був більш етимологічним, ніж фонетичним, і там також були присутні Ѣ та Ы на місці відповідних історичних фонем.
     
  6. Jeremy

    Jeremy New Member

    У Б. Грінченка "индик", "инший", "ирха" тощо.
     
  7. Python

    Python Aluarium agent

    Там уже йдеться про початкове И (яке відрізняється від початкового І в ряді інших слів). Сучасна літ. норма вимагає скрізь писати І, хоча спроби відродити початкове И робляться і в наш час.
     
  8. engelseziekte

    engelseziekte New Member

    Меня скорее интересует, встречается ли в современной литературе обсуждение фонемного статуса /и/. Помню, что есть разногласия, но нигде не встречал аргументов в пользу того или иного решения.
     
  9. engelseziekte

    engelseziekte New Member

    Я нашел то, что искал, у Андерсена, но это 1961 год… :)
     
  10. engelseziekte

    engelseziekte New Member

    Еще нашел краткий пересказ аргументации Тоцкой, изложенной в работе «Голосні фонеми української літературної мови» (1973; саму работу пока не вижу):
    Кажется, это самое свежее из написанного на эту тему… :(
     
  11. DarkMax2

    DarkMax2 Cossack

    Якби існував діалект з повним спектром ьи, ї (м'яке і), и, і (тверде і), то сказав би, що точно ні.
     
  12. Sirko

    Sirko New Member

    Тут пишуть, що

     
  13. Yitzik

    Yitzik косинусоидальный депресняк

    збочення якесь
     
  14. engelseziekte

    engelseziekte New Member

    З аргументацією на користь окремого статусу /и/ стало більш-менш ясно, ще незрозуміло з аргументацією проти.
    Серед п’ятифонемних аналізів Білодід згадує Валентину Перебийніс і її роботу Дослідження системи фонем української мови структурними методами (у книзі Структурно-математичні дослідження української мови, 1964), але цю роботу я не зміг знайти.
     
  15. olegae

    olegae New Member

    Існує можливість розглядати /і/ та /и/, як алофони однієї фонеми. Тільки тоді треба визнати окремими фонемами не лише десять м'яких приголосних, але й ті, які заведено називати пом'якшеними (або навіть напівпом'якшеними) і які вважаються алофонами відповідних твердих приголосних. Бо інакше (до прикладу) слова "кит" і "кіт" складатимуться з однакових фонем, що є неприпустимим.
    А запроваджувати значну кількість нових, пом'якшених, приголосних фонем задля об'єднання /і/ та /и/ в одну фонему недоцільно.
    Хоч, правда, є такі слова, як "свято", "тьмяний", "пюре" тощо, які все-таки вимагають запровадження нових фонем. У Вікіпедії з посиланням на Тоцьку фігурує поняття "фонеми периферійної підсистеми", які в основній системі все ж розглядаються, як алофони відповідних твердих фонем. Але це видається мені якоюсь еквілібристикою — то вони фонеми, то алофони...
    Не знаю, чи думав хтось над іншим варіантом: позбутися цієї плутанини, запровадивши в українській мові лише дві нові голосні фонеми — [ɑ̈] і [ʊ] (подаю їх у нотації IPA), які зараз розглядаються як алофони фонем /а/ і /у/ після м'яких приголосних. Тоді відпадає потреба у фонемах периферійної підсистеми, залишається десять м'яких приголосних, а решта є алофонами, які проявляються не лише перед /і/, а й перед [ɑ̈] і [ʊ] (на письмі ці фонеми передаються через "я" та "ю" в позиції після приголосних). Таким чином (у нотації IPA):
    свято — [sjwɑ̈tɔ]
    тьмяний — [tjmɑ̈nɪj]
    пюре — [pʊrɛ]
    P.S. Певна річ /і/ та /и/ ( та [ɪ]) також залишаються різними фонемами.
     
  16. DarkMax2

    DarkMax2 Cossack

    Олекса Синявський у "Норми української літературної мови" зазначав, що вимова "инший"/"інший" залежить від діалекту.
    див. тут.
    Та і Грінченко початкове и/і дублював.