Історична фонологія

Тема в разделе "Ресурси", создана пользователем andrewsiak, 16 фев 2004.

  1. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    Читаю зараз "Історичну фонологію української мови" Шевельова. Дуже рекомендую цю монографію всім, хто цікавиться виникненням української мови від найдавніших часів! Я просто у захваті! Розвиток кожного звука докладно простежується від самих перших пам'яток!
    Я придбав цю книгу по Інтернету в харківському видавництві Acta, і вважаю, що ті 70 гривень, що я за неї заплатив - то є просто знущання з величезної праці (більше 1000 сторінок :shock: ), яку Шевельов писав більше 10 років! Я особисто дуже вдячний авторові, і дуже шкода, що його вже немає з нами...
    Єдине застереження: монографія досліджує розвиток саме фонології, і не торкається розвитку лексики та морфології. Якщо ви можете підказати подібні монографії щодо цих двох (і де їх придбати) - буду дуже вдячний :wink:
     
  2. Загрузка...

    Похожие темыФорумДата
    Українська історична назва і самоназва "хохол" в різних контекстахСергий: Русь, Орда, Европа и казаки26 сен 2013

  3. savo

    savo New Member

  4. Conservator

    Conservator На китайсько-фінському кордоні все спокійно...

    У квітні віддав за неї 170 грн (така наразі видавнича ціна в Акті). На папері все'дно мати приємніше.

    Ай-я-яй! Широкий загал може цю річ придбати за 10 грн у вид-ві, в якому я працюю, наклад досі не розійшовся.
     
  5. savo

    savo New Member

    Однозначно. А хто не може собі того дозволити, можливо, скористається електронною версією.

    Що ж, хтось так і зробить. Утім я особисто вдячний тим, хто збільшує обсяг наукової літератури на такий копил в електронному вигляді в Інтернеті. Скажімо, друзі в Росії радо скористалися з того посилання.
     
  6. Drundia

    Drundia New Member

    Мда, книжка просто потуженна.
     
  7. piton

    piton New Member

    Из предисловия..
    Обычно говорят, что это-де политический вопрос, язык-диалект, но здесь очевидно, что это всего лишь равонамовская теория множеств. Лучше бы назвали иследованием некоторых диалектов юга России.
     
  8. Artemon

    Artemon New Member

    Северного Причерноморья. ;)
     
  9. Nekto

    Nekto New Member

    Тьфу! :3tfu: Новый вид троллинга: зайти по ссылке, прочесть первый попавшийся абзац и даже не врубившись к чему это, начинать разводить хвилосохвию... :down:
    То, что данный абзац относится к праславянским временам, когда "праукраинский" диалект выделить сложно или вообще невозможно, Питона не интересует.
     
  10. Drundia

    Drundia New Member

    А хіба в білорусів нема нічого свого унікального, відмінного від українського?
     
  11. Alone Coder

    Alone Coder New Member

    В праукраинском г фрикативное. Шевелёв все доказательства этого выворачивает наизнанку. Достаточно просто почитать факты, которые он приводит, и не читать его комментарии.
     
  12. Drundia

    Drundia New Member

    У Шевелёва офигенная аргументация. А, вы, быть может, в те времена жили и лучше знаете?
     
  13. Alone Coder

    Alone Coder New Member

    Фрикативное г прослеживается с самых первых документов. Это факт. Вся южнорусская книжность (и даже немного новгородская, где киевляне тоже побывали) несёт следы этого г: http://orthowiki.kalan.cc/wiki/Г_фрикативное#Древнерусский%20язык . Это также совпадает с географией современных говоров (см. распространение фрикативного г по ДАРЯ).
     
  14. Drundia

    Drundia New Member

    И скаыте мне, чато вы в речи теряете фрикатиные зуки?
     
  15. Alone Coder

    Alone Coder New Member

    Надеюсь, не нужно объяснять, почему -ги- могло писаться как -и-.
     
  16. Drundia

    Drundia New Member

    Спутывание [g] с гортанной смычкой?
     
  17. Alone Coder

    Alone Coder New Member

    Спутывание г'и c jи.
     
  18. Drundia

    Drundia New Member

    Неубедительно. Да и в те времена было ещё «гы». Вероятно как такового г’и в украинском и не было в сомнительные времена перехода.
     
  19. Alone Coder

    Alone Coder New Member

    Самые древние свидетельства - на мену г/х, кроме "реина", в котором никогда не было "гы". Между прочим, сам переход гы>ги диалектен. Например, у Николая Караченцова он не произошёл.
     
  20. Drundia

    Drundia New Member

    Приводя лишь путание г/х трудно что-либо утверждать. Нужно сравнить с другими спутываниями. Насколько часто спутывают буквы вообще, и какие, насколько распространено спутывание звонких и глухих? Вырванное из контекста написание «х» вместо «г» ничего не доказывает.
     
  21. Alone Coder

    Alone Coder New Member

    т/д и с/з, например, не путали.