Немецкие заимствования в украинском

Тема в разделе "Украинский язык", создана пользователем Leo, 11 июн 2004.

  1. Leo

    Leo New Member

    Интересно, почему в украинском бóльший процент немецких заимствований относительно русского и белорусского ? (напр. фах, палац, рахунок и мн. др.) Слышанные мною объяснения этого влиянием польского языка мне не представляюся удовлетворительными (напр. почему польский так же не повлиял и на белорусский ?)
     
  2. Загрузка...


  3. Digamma

    Digamma New Member

    На жаль, ґрунтовних етимологічних словників укранїської, через певні причини, за часів царату та СРСР не видавали, тож достеменно простежити етимологію досить важко. Спробую поміркувати над цим як матиму час. Але нашвидкоруч можу припустити, що маємо певні наслідки Австро-Угорського впливу.
     
  4. RawonaM

    RawonaM New Member

    У украинцев с поляками, насколько я знаю были очень тесные отношения (неважно, плохие или хорошие), которых не было между беларусами и поляками.
    Более того, в украиском довольно много явных польских заимствований. Тут есть небольшой список предполагаемых польских, а также иностранных, пришедших через польский (т.е. явно имеющий польскую форму) заимствований:
    http://ua.mrezha.ru/zel15.htm

    Если уж заимствовались такие слова как аби (лишь бы), але (но), то что говорить об палац и тому подобных, которые заимствуются в первую очередь.
     
  5. Евгений

    Евгений New Member

    Кстати говоря, между белорусами и поляками отношения были едва ли не более тесные, чем между украинцами и поляками ;)
     
  6. Digamma

    Digamma New Member

    Гарний ресурс, незаангажований такий... :oops:
    Логіка така пречудова... Беремо українські слова, що:
    1) є загальнослов'янськими та відмінні від російських
    2) або запозичені обома мовами (рос. і укр.)
    3) або справжні полонізми
    і все це, без розбору оголошуємо полонізмами. Ну так, аби виглядало солідно. :x

    Навіть розбирати шкода. Скажімо, башта - а що, рос. аналог не є полонізмом? Чи байка, що є безпосередньою похідною від давньоруської? Чи, скажімо, батіг, що є загальнослов'янським? (я вже не буду вдаватися у такі деталі, що автори заради великої ідеї змінили укр. батіг на батог - інакше не так яскраво) Чи просто не базікати, а порівняти укр. бо та рос ибо, насамперед етимологічно...

    Не менш цікаві й профанації на кшталт "уболівати вместо спортивного боліти" (боліти = переживати горе, нещастя - звідси й уболівати = дуже переживати за когось, співчувати; а рос. болеть = хворіти), "розвой вместо розвиток" (відверта нісенітниця), та й з "гуртом" перестаралися (гурт = група людей, скупчення, на противагу одній людині; пор. укр. гурток = рос. кружок)... М-да... Як кажуть на батьківщині Голмса (пор. Гарвард, Гомер - так вже повелося в нас) - no comments...

    Ага, можна, звичайно, оголосити полонізмами всі слова та закінчення, що бодай на іоту відходять від російських. Але може не варто такі речі видавати за наукові? Автор, принаймні, чесно сказав, що має за мету довести "полную научную несостоятельность современной теории украинских филологов о возникновении украинского языка".


    Щодо решти, погоджуюся з Євгеном - білоруси точно мали не гірші стосунки з поляками.
     
  7. Digamma

    Digamma New Member

    Лео, я швиденько прикинув собі...

    Я би не був настільки впевнений щодо частки німецьких запозичень. Поверхневі роздуми щодо цієї теми наштовхують на цікаві думки: гурт vs. группа, батіг vs. кнут тощо. Більше того, ще маємо варіанти на кшталт фах vs. профессия.

    Я не намагаюся сказати, немов би в українській менше запозичень з німецької, але після поверхневого аналізу я гадаю, що питання потребує ретельного вивчення. Тобто як на мене, по-перше треба визначитися чи ми розглядаємо частку запозичень взагалі, чи саме з німецької (якщо перше, то думки будуть набагато складніші, бо я гадаю, що у рос. загальна частка запозичень насправді може виявитися більшою). Якщо саме з німецької, то треба:
    1) порівняти % німецьких запозичень у рос. та українській (увага, тут саме %, бо матимемо й випадки подібні до наведеного вище) і переконатись чи дійсно він вищій в укр.;
    2) для випадків укр. запозичень з німецької переглянути етимологію російських слів та перевірити, чи не є більшість з них запозиченнями з латини та грецької (нашвидкоруч мені здалося, що саме так).

    Якщо (1 = так), а (2 = ні), то, гадаю, маємо шукати додаткові контакти українців з німцями (безпосередньо, або через поляків).
    Але ж якщо (1 = так) і (2 = так), то, як на мене, найвірогідніше українські запозичення просто молодші за російські.


    P.S. Найбільше потішили в посиланні Равонама закиди щодо "полонізмів" липня, лютого тощо - напевно що июль та февраль набагато природніші для слов'ян... :D

    P.P.S. Там взагалі багато чого цікавого. Як на мене, це є монумент маразму...
     
  8. RawonaM

    RawonaM New Member

    Ну тогда это меняет дело. Сорри, я не знал 8)
     
  9. sekirin

    sekirin New Member

    А може таке бути, що деякі слова, що схожі на німецькі, насправді їдишського походження? Наприклад, "ґвалт" чи "дрот".
     
  10. Letizia

    Letizia Лупайте сю скалу!

    Дуже навіть може бути, я теж про це подумала.

    Ясна річ, але навіть голим оком видно, що принаймні побутових і часто вживаних слів німецького походження в українській таки більше. Але дійсно, після вивчення може виявитися, що загальна кількість нім. запозичень в російській більша за рахунок якихсь інших пластів лексики.

    А як відносно німецьких колоністів, яких ще Катерина привезла і розселила по всьому півдні Росії, а найбільше в Україні? Мені десь трапилася цифра - в середині XIX ст. в Україні їх було десь 3,5 мільйона. Не знаю, яке було тоді населення України, але цифра в будь-якому разі немала. Тим більше, що за ними була велика економічна сила. Вони жили не в містах, де панувала російська мова, а у своїх поселеннях, довго зберігали свою мову, традиції та віровизнання і, певно, мали контакти з місцевими селянами, серед яких вони користувалися великим авторитетом, як добрі господарі. Немало селян їх наслідували. З ними, мабуть, також приходили різні технологічні нововведення, а разом з ними - слова. Німецькі(не австрійські!) колонії були і в Галичині. Так на око це могло б пояснити принаймні частину запозичень, зокрема побутових.

    Це, певно, теж було, але, можливо, меншою мірою, бо тоді була би дуже сильна відмінність у цьому між західноукраїнськими говірками і рештою українських говірок. А знову ж таки на око ця відмінність здається не такою вже й великою.

    А щодо цього:
    Дійсно інтересний ресурс:D. Можу лише приєднатися до Дигами:

    :_1_23
     
  11. Digamma

    Digamma New Member

    Наприклад?

    Оце слушна думка. Але як на мене, то найвірогідніша все ж друга ситуація (1=так, 2=так).
     
  12. Leo

    Leo New Member

    Да, я именно имел в виду, которые в украинском заимствованы из немецкого, а в русском остались славянскими

    Но ведь в Австрии была лишь Зап. Украина, и полагаю, что эти слова существовали в общеукраинском до объединения обеих частей Украины.

    Мне кажется в лит. украинском едва ли есть заимствования из идиша. Хотя, конечно, касательно слов, имеющих в идише и немецком одинаковую форму, судить трудно.

    Разницы практически нет.

    Но ведь там было и множество других колонистов, например греческих, влияния языков которых мы в украинском не находим.

    Эти слова наверняка были в украинском как диалектные (общеславянские), а под влиянием польского перешли и в лит. язык.
     
  13. Digamma

    Digamma New Member

    Лео, ви багато прикадів можете навести?

    Не можна робити якихось висновків з відверто хибних теорій. Стаття, посилання на яку дав Равонам - щоякнайчистіший маразм. Просто перевірте 20 слів підряд (з будь-якого місця).
     
  14. Leo

    Leo New Member

    Думаю, что за час пару дюжин нашёл бы, всего, наверно, где-то 50 бесспорных примеров
     
  15. Digamma

    Digamma New Member

    Лео, а що беззаперечного у 50 прикладах? :) Я за годину у зворотню сторону так само можу "наковиряти" - саме тому я і сказав, що треба ретельно роздивитись (може статись, що не все так просто).
     
  16. Guest

    Guest Guest

    Приведенные примеры присутствуют и в белорусском, в котором, на мой взгляд, больше заимствований из немецкого-идиша, чем в украинском
     
  17. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    интересно отражение немецкого корневого /e/ в Rettung: пол. ratunek, а укр. рятунок (!)!
    интересно также то, что нем. S- в Stossung передается в пол. и укр. не через sz- и ш-, а через s- и с-: stosunek, стосунок.
     
  18. Leo

    Leo New Member

    Действительно интересно


    В северонемецких диалектах st-=ст-. Может быть это заимствование оттуда.
    Нашёл ещё интересное украинское слово: кшталт= форма (нем. Gestalt) :)
     
  19. andrewsiak

    andrewsiak New Member

    это тоже через польский: kształt; а вот еще одно интересное польское слово, которое не попало в украинский: gmach (здание) < Gemacht.
     
  20. Xhemal

    Xhemal New Member

    Кто-нибудь мне сказал, что "мусити" есть немецкое произхождение? Это правда?
     
  21. Conservator

    Conservator На китайсько-фінському кордоні все спокійно...

    "кто-то"

    müssen->musieć->мусити

    точнее не совсем так, т.к. украинская форма не из современной польской происходит, да и можно предположить заимствование, например, из идиш в украинский и польский одновременно. но вообще так.