письменник Анатолій Жигулін про російсько-український суржик на Вороніжчині

Тема в разделе "Украинский язык", создана пользователем Сергий, 9 янв 2015.

  1. Сергий

    Сергий New Member

    письменник Анатолій Жигулін про російсько-український суржик на Вороніжчині:

     
  2. Загрузка...

    Похожие темыФорумДата
    Одномовні українські письменникиЗагальне спілкування2 дек 2014
    Українські письменники проти єврофашизмуЛитература28 янв 2014

  3. maratonisto

    maratonisto New Member

     
  4. Jeremy

    Jeremy New Member

    Ні на Воронежчині, ні на Кубані нема "плавного переходу". Він би, може, сформувався колись, але не так бистро це відбувається. "Плавний перехід" помічають ті, хто добре знає тільки російську мову і не дуже вдається в якісь там "дрібниці", "трохи балакав", трохи закидав слівцем і т.п. Здебільшого, то не зле, але не треба з того робити серйозних лінгвістичних та політичних висновків. Я теж у такій зоні живу, яка колись суцільно "балакала", а тепер "добалакуває", найбільше говорю "балачкою" або "окубаненою" російською мовою. А ніякої перехідної говірки не виходить.
     
  5. LUTS

    LUTS New Member

    Сусідніми українська і російська стали відносно недавно.
     
  6. Сергий

    Сергий New Member

    Навпаки, вони як окремі літературні мови лише недавно виділились з єдиної панросійської мови-суржика, коріння якої ідуть з різноманітних слов'янських діалектів докиєворуської епохи.
     
  7. alant

    alant New Member

    Недавно це коли?
     
  8. Türk

    Türk New Member

    Это как? Кто же был между вами ранее?
     
  9. Wolliger Mensch

    Wolliger Mensch Haariger Affe

    Полесские говоры заканчивались южной границей леса, славянское население степной полосы давно исчезло (да было там не очень долго). Там же заканчивались и южнорусские говоры. В степи держать оборону было очень трудно, поэтому в степи вообще мало кто жил из оседлого населения (точнее — вообще никто не жил), зато там постоянно тусовались кочевники, которые постоянно же друг друга по этой степи гоняли, периодически забегая в лесную полосу. Это в общем всё известно.

    Древнерусские говоры долго «переваривались» из племенных в территориальные, а последние сложились полосами: нынешние говоры всей степной части Украины сложились поздно, являются переселенческими и однородными (что для переселенческих говоров характерно), чем резко контрастируют с очень дробными коренными полесскими говорами, из которых они вышли. Севернее полесской полосы сложилась полоса белорусско-южнорусских говоров. Таким образом, после начала реколонизации степной полосы получилась подкова: из Полесья наюг и восток распространялись южнополесские говоры, а из средней полосы — южновеликорусские говоры. Сомкнулись они и начали смешиваться весьма примерно с XVII века. С тех пор сложилась большая полоса смешанных говоров. Во времена завоевания Новороссии ещё и носители этих смешанных говоров подключились к колонизации, таким образом они распространились далеко на юг и запад.
     
  10. Сергий

    Сергий New Member

    а существование славяноязычных вояков-"кочевников" вы не допускаете? начиная с Хазарского каганата, Киевской Руси, Золотой Орды, Речи Посполитой? потому что мне кажется такие существовали и их было немало. на небольшой народ типа предков славяноязычных казаков точно набиралось.
     
  11. Сергий

    Сергий New Member

    в 18-19 столітті. коли заговорили про окремі літературні мови, а не говори однієї руської. а взагалі це дуже дискусійне питання, де закінчується одна мова і починається друга.
     
  12. Python

    Python Aluarium agent

    У південно-східних говорах спостерігається більше схожості з південно-західними, ніж із північними (поліськими).
     
  13. alant

    alant New Member

    В Украине всего три полесских выделяют.
    Где проходит (проходила) полоса этих говоров?
     
  14. Python

    Python Aluarium agent

    письменник Анатолій Жигулін про російсько-українськи�

    До 18-19 ст. дистанція між літературною мовою та розмовною була навіть у великоросів досить значною. І якщо російська літ. мова онароднювалась за рахунок великоруських говорів, то українська й білоруська виробили свої літ. стандарти на основі народної мови. Оскільки суржик не мав помітного впливу ні на російську літературну норму, ні на українську, ні навіть не почав виробляти свій літстандарт, можна зробити висновок, що його розповсюдженість тоді була значно меншою, ніж сьогодні.
     
  15. Wolliger Mensch

    Wolliger Mensch Haariger Affe

    Откуда вам это известно?
     
  16. Сергий

    Сергий New Member

    Ну а как вы себе представляете жизнь порубежного со Степью Бескрайней русского трудового казачества-христианства, славяноязычного населения Киевской Руси-Украины? Скотоводов, купцов-чумаков, добытчиков-уходников и воинов-конников? Сообщество таких людей присутствовало в жизни страны и региона постоянно. Их специфическое мышление и мировоззрение - это и есть мировоззрение людей-кочевников, роднящих их с другими группами кочевников Степи Бескрайней. Это мировоззрение в нашем обществе присутствовало постоянно, как впрочем и на землях Руси Московской. Записывать всех людей той эпохи в оседлые с деда-прадеда хлеборобы и ремесленники мягко говоря неправильно. Потому что в той эпохе тогда просто напросто ничего не поймешь. Без Войска-Орды и вояков-ордынцев, также как без купцов-чумаков, по современному военных и милиционеров, управленцев и бизнесменов государства не построишь. Таковы общественные реалии. И именно этих людей и стоит назвать кочевниками - специфика их работы такая.