Різне

Тема в разделе "Лексика", создана пользователем sekirin, 11 июн 2004.

  1. sekirin

    sekirin New Member

    Чи не зможе мені хтось повідомити щось цікаве про слово "рорка" (німецького походження)? Здається, воно вживалося до війни...
     
  2. Letizia

    Letizia Лупайте сю скалу!

    Ви часом не маєте на увазі слова "рурка" (очевидно, через польську від німецького Rohr), тобто трубка? А що у ньому цікавого?
     
  3. Леонид

    Леонид New Member

    Доброго дня! Дигамо, чи не погодилися б Ви підказати відповідь на таке питання:

    Чи ризикуємо нахапатися невластивої для сучасної української мови граматики і лексики, читаючи стару літературу (не художню, а наукову, енциклопедичну, довідкову, або періодику) українською мовою?

    Якщо так, то якого (яких) часового (-их) періоду (-iв) варто побоюватися?

    Дякую!
     
  4. Digamma

    Digamma New Member

    Трошки є такого, але не забагато. Здебільшого маєте скептично дивитись на наукові терміни. Щодо решти, то можете нахапатись русифікованих зворотів - це притамано усьому радянському періоду крім 20-30-х років (у СРСР був офіційний курс на зближення братніх мов - здогадайтеся самі в яку сторону рухались).

    Але щастя у тому, що наукова та енциклопедична література є досить сухою, аби "хапати" там якісь суттєві мовні звороти, тобто я б не дуже хвилювався, бо кілька невеличких художніх творів і ви швидко надолужите втрачене.
    _______________________

    P.S. До речі, Леоніде, вибір з/із/ізо, у/в, та/і/й відбуваються таким чином, аби запобігти збігу CCC, VVV та складних сполучень CC. Тобто маєте наближатися до CVC, або VCV.
     
  5. Леонид

    Леонид New Member

    Дякую за швидку відповідь!

    Дозвольте уточнити, що значать CCC, VVV та СС, щоб я випадково не помилився?
     
  6. Digamma

    Digamma New Member

    Леоніде, не варто. :) Досить того, що ви пишете українською.

    С - приголосний (рус. согласный)
    V - голосний (рус. гласный)

    Тобто вибір у/в, з/із/ізо, і/й/та відбувається таким чином, аби зберегти ритміку мови. До речі, так само чергуються і початкові у/в, і/й (він - учитель, але мого вчителя), проте про це докладно розповім пізніше у відповідній темі.
     
  7. Леонид

    Леонид New Member

    Так, я сподіваюся, що Ви (коли будете мати час і бажання) це докладно опишете з прикладами, щоб люди, що цікавляться цим і допускають тут помилки, могли цей принцип добре та твердо засвоїти. Я потім зрозумів, що V i C значать vowel і consonant, але закономірності цього чергування треба бачити на прикладах.
     
  8. Digamma

    Digamma New Member

    Швиденько, аби не гаяти час:
    1) кинути в око; взяв у столі; іти в/у кіно; біг в аудиторію; метр у авто (CCVV краще за CCCV);
    2) кину в учителя; кинув у вчителя
     
  9. Леонид

    Леонид New Member

    Digamo, дякую за відповіді, спасибі за те, що з Вами можна консультуватися. У мене іноді виникають неясності, вибачте, якщо вони здаються примітивними, але з деяких питань я не знаходжу теорії. Оскільки мені здається, що на такі запитання, можливо, можна відповісти парою рядків, я задаю їх в офф-топiку :) , так що ця тема довелася тут дуже до речі :) .

    А тепер чергове запитання:

    Чому в таблицях відмінків прикметників стоять два варіанти місцевого відмінка однини, напр.:

    гарному, -ім
    осiнньому, -ім
    безкрайому, -їм
    білолицьому, -їм

    Те ж саме стосується займенників:

    на ньому (на нiм)
    на моєму (на моїм)
    на кому (на кiм)
    на чому (на чiм)
    на тому (на тiм)
    на цьому (на цiм)
    на чийому (на чиєму, на чиїм)

    Чи це різні варіанти, що використовуються в залежності від фонетичних або інших обставин конкретного випадку, або допускається вільний вибір між двома варіантами?
     
  10. Digamma

    Digamma New Member

    Леоніде, не вибачайтеся та не перепрошуйте, бо мені дещо ніяково стає. :oops:

    Принаймні для мене ці варіанти є абсолютними синонімами. Але, форми на -ім виходять з ужитку, відверто поступаючись формам на -ому, і зараз їх можна побачити здебільшого у віршах та літературі.

    І трохи меншою мірою це стосується займенників - їх вживають настільки часто, що вони набагато довше зберігають старі форми. (NB! я не впевнений у коректності використання тут слова "старий", бо форми ще живі, але те, що вони поступово відходять - факт)
     
  11. Akella

    Akella New Member

    Вот начал читать, как мне сказывали, нашумевшую книжку "КУЛЬТ" Любка Дереша. Забавная книженция... Вопросы возникают иногда по украинскому языку... Вот, к примеру...

    цитата: "... сам Банзай не зовсiм уявляв собi, що конкретно вони роботимуть на сценi."

    Объясните, пожалуйста, что за форма такая "робитимуть"? Дюже занимательно.
     
  12. Digamma

    Digamma New Member

    Это - форма будущего времени: вони будуть робити = вони робитимуть. Разница в том, что "робитимуть" часто имеет некоторый оттенок обязательности действия, а "будуть робити" - чаще нет.
     
  13. Це форма майбутнього часу. Російською: "будут делать". Українська мова набагато синтетичніша за російську - інакше кажучи, в українській нові форми радше створюють суфіксово, а в російській - допоміжними словами. Порівняйте:

    более сильный - сильніший;
    самый справедливий - найсправедливіший;
    давайте играть - граймо;
    быть вынужденным - мусити;
    делать (не)возможным - у(не)можливлювати, ну й таке інше.
     
  14. Akella

    Akella New Member

    Это очень интересно... А есть в инете грамматика украинского, где бы это можно было более подробно почитать? У себя, к сожелению, ничего не обнаружил об этом.
     
  15. Digamma

    Digamma New Member

    Не знаю, как насчет грамматики, но форма эта образовывается путем присоединения глагола "яти" (иметь): я робитиму, ти робитимеш, він робитиме, ми робитимемо (зрідка робитимем), ви робитимете, вони робитимуть. Отсюда, кстати, и возможный оттенок долженствования.

    Добавлено спустя 3 минуты 25 секунд:

    Знайшлося-таки, дякувати Гуглу. Дивіться тут.
     
  16. Letizia

    Letizia Лупайте сю скалу!

    Мені здається, що відтінок повинності тут якщо колись і був, то в сучасній мові зовсім не відчувається, тобто ці дві форми за значенням тотожні. Але буду дуже рада яскравому прикладові, який це спростує :)

    Колись синтетична форма майбутнього часу здавалася мені такою, що перейшла вже до суто літературного, книжного вжитку, принаймні я сама і люди з мого оточення ніколи у розмовній мові цієї форми не вживаємо (однак я охоче вживаю її на письмі). Але якось переконалася, що ця форма дуже навіть жива у розмовній мові природніх мовців Наддніпрянщини. Тобто, тут може бути чисто реґіональна відмінність - у нас ця форма дещо "омертвіла" під впливом польської мови, а от у селах Черкащини, де дуже часто говорять дуже гарною українською мовою, вона залишилася на міцних позиціях. Але все це здогади.
     
  17. Digamma

    Digamma New Member

    Та ні, Тіціє, яскравого прикладу не буде, бо форми цілковито взаємозамінні. Мова може лише йти про тенденції (моє "часто" - то я погарячкував).

    Про це вже якось йшлося, тож я просто процитую себе ж, якщо дозволите.
    Також, коли нещодавно йшлося про "що більше ти <will know> слов'янських мов, то краще <will know> російську", мені чомусь найприроднішою видалася форма "що більше ти будеш знати слов'янських мов, то краще знатимеш російську".

    І хоча я абсолютно не наполягаю, але маю думку, що оте "име/иму/имеш" не може не сприяти набуттю значення обов'язковості десь на рівні підсвідомості, бо, гадаю, багато хто сприймає морфему "им*" саме за призначенням. Якщо я маю рацію, то принаймні підсвідомо мовець може певною мірою ототожнювати "триматиму" та "маю тримати".
     
  18. Akella

    Akella New Member

    Спасибi, Дигамо.

    Меня бы устроил наверное для понимания значения вариант:

    "робитиму" = "маю робити" . Все-таки такое равенство верно?

    Тогда можно следующее перевести так?

    "Що робитиму (маю робити)?" = "Что мне делать?"
     
  19. Hopeful

    Hopeful New Member

    Так перекласти цілком можливо, як на мене.

    Проте ось це:

    Це, мені здається, не завжди може бути так. "Робитиму" може означати й "хочу й буду робити", не обов'язково "маю / мушу". :no:
     
  20. Digamma

    Digamma New Member

    Не завжди. Робитиму може також означати "буду робити", без забарвлення вимушеності. Краще вже тоді "робитиму" = "буду робити".

    Ні, от саме це і є граничним випадком, як на мене. "що маю робити?" - це саме "что мне делать?", а от "що робитиму?" - це "что я буду делать?".